Експерт Дробаха: кібервійни сьогодні

Інфомацію про кібервійни надає відомимий український спеціаліст у цій галузі Анатолій Дробаха.
Кіберзброя може використовуватися не тільки для фізичного ушкодження центрифуг на заводі ядерного палива, але і для таких завдань, як розкрадання конфіденційної інформації з подальшою її публікацією в потрібний момент з метою формування громадської думки в «правильному» напрямку. Це особливо актуально, коли мова йде про вибори президента наддержави. Як відомо, за кілька тижнів до виборів в США були зламані поштові скриньки Національного комітету Демократичної партії. Фахівці з ІБ, які аналізували ці витоки, так само як і спецслужби США, незалежно один від одного, зв’язали ці атаки з Кремлем. Не факт, що злом пошти штабу Хіларі Клінтон став вирішальним для її програшу, але все ж ці атаки, швидше за все, надали певний ефект на вибори.

Експерт Дробаха: кібервійни сьогодні

Дослідники впевнені, що такий результат ще більш заохотить держави-агресори застосовувати подібні кібератаки, щоб впливати на результати виборів в країнах Західної демократії, особливо в Європі. Так, з моменту злому і розкрадання конфіденційних даних Демократичної партії, не менше десяти Європейських організацій потрапили під удар.

Що нас чекає завтра?

Очевидно, що зловмисники можуть переслідувати наступні цілі при веденні кібервійни:

• Отримання розвідувальної інформації щодо іншої країни. Це завдання було і буде актуальна завжди. Але сьогодні в список каналів видобутку даних додався ще й кіберхакінг, наприклад, злом електронної пошти, проникнення в таємні сховища за допомогою бекдора та інше.

• Видобуток компрометуючої інформації — для використання її проти тих, у кого вона була вкрадена. Власне ця мета доповнює попередню. Як приклад можна згадати злом поштових екаунтів Демократичної партії США.

• Фізичне виведення з ладу інфраструктури іншої країни, видалення критично важливих даних і т. Д. Приклад — атака на ядерні об’єкти Ірану за допомогою зловреда Stuxnet. Також можна згадати атаку на український ЦВК в 2014 році, коли невідомими зловмисниками була зроблена спроба знищити всі дані по виборцях. З огляду на, що в майбутньому розробники навряд чи зможуть своєчасно забезпечити захист пристроїв Інтернету речей від DoS- та інших видів атак, ця небезпека залишається досить актуальною. Ну і останній випадок — знищення масиву даних фінансової державної інфраструктури України в грудні 2016 року.

• дезінформування населення іншої країни шляхом масового вкидання брехливої інформації через різні канали, включаючи онлайн-ЗМІ, соціальні мережі. Як приклад можна привести публікацію «картинки Яроша» в 2014 році під час виборів президента в Україні, та інше. І оскільки майже 50% світового населення сьогодні має доступ до Інтернету, роль кіберпропаганди з метою здійснення впливу на громадську думку в майбутньому буде тільки посилюватися.

Коли почнеться нова кібервійна війна, більшість населення її просто не помітять. Адже нові військові дії відбуваються в кіберпросторі, за межами видимості звичайних людей. І навіть для посвячених не завжди зрозуміло, хто є противником і яку мету він в реальності переслідує. Адже досвідчений хакер здатний зламати киберсистеми жертви і не залишити після ніяких слідів. Щоб визначити конкретну особу або організацію, відповідальну за кібератаку, буде потрібно багато часу, але в підсумку результат все одно не гарантований.

Кібервійна не викликає таких руйнувань, як звичайні військові дії. Можливо користувач лише зверне увагу, що інтернет працює повільніше, ніж зазвичай, а деякі сайти не відкриваються. Разом з тим, серйозною проблемою може стати підміна або спотворення даних.

Одна з небезпек кібервійни полягає в тому, що її може здійснити будь-яка країна. Поріг для старту кібератак невеликий, більш того, якщо своїх фахівців не вистачає, можна звернутися до міжнародних хакерських угруповань. А кіберзброя, яку було направлено на одну сторону, можна перепрофілювати для атак на інші сторони. Так, за чутками Іран застосовує модернізований варіант Stuxnet проти Саудівської Аравії.

Однак здається «м’якість» кібервійни не повинна вводити в оману. У серйозному протистоянні між країнами, коли сили приблизно рівні, навіть одна вдала хакерська атака може стати вирішальним кроком до перемоги. Тому як в реальному житті, так і кіберпросторі потрібно твердо дотримуватися гасла: «Хочеш миру — готуйся до війни» і з усією відповідальністю кріпити кібероборону.

Comments are closed.