Шкідливість асфальту

Чому варто відмовлятися від асфальту

Турбота про екологічну чистоту міст в останні 1,5 – 2 десятиліття привела до початку масової заміни в розвинених країнах світу асфальтованих тротуарів на куди більш екологічно чисті матеріали. Лідерами в цьому стали покриття з натурального каменю – передусім, такі як гранітна бруківка, гранітна плитка, а також бруківка та плитка тротуарна з габро (носить ще і назву «чорний граніт») та деяких інших порід каменю з високою твердістю і малим стиранням поверхні. Результатом цієї кампанії стало практично повне витіснення асфальту з пішохідних зон у дуже короткий час – при тому, що зовсім не дешева гранітна плитка, ціна якої в середньому у 8 разів перевищує вартість колишнього штучного покриття, лягала чималим вантажем на міські бюджети.

Шкідливість асфальту

Історія

Щоб зрозуміти таку різку антипатію до асфальту, для початку слід повернутися в часі у 1876 рік, коли вперше був винайдений гудронатор. Цей пристрій вперше дозволив швидко, рівномірно і якісно заливати дороги гарячими бітумними сумішами, після чого винайдений ще в 1830-му асфальт став головним будівельним матеріалом для створення багатьох тисяч кілометрів високошвидкісних доріг. Минав час, і зростання видобутку нафти з одного боку, і пов’язане з цим здешевлення виробництва асфальту з іншого досягли таких значних розмірів, що зручним і доступним покриттям стали заливати і пішохідні зони. Аж до кінця 20 століття особливих нарікань на такі рішення не було – до тих пір, поки не з’явився ряд досліджень, на перших порах з надмірним захопленням асфальтом не пов’язаних. Перше з них було пов’язано… з собаками. І показало, що ці тварини, що живуть у містах, в 15 разів частіше хворіють на рак, ніж їх побратими в сільській місцевості. І добре б це відбувалося тільки в забитих автомобілями мегаполісах, та ще й з наявністю на околицях великих і екологічно шкідливих промислових виробництв.

Результати досліджень

Але результати свідчили, що кількість хворих тварин практично однаково як у промислових містах-мільйонниках, так і у стотисячниках, не поєднаних ні з якими великими заводами. Причина була виявлено скоро – і нею виявилася звичка собак постійно обнюхувати шлях свого слідування. Ніс тварини при цьому працював як пилосос, і канцерогенні випаровування асфальту приводили до незворотних змін в організмі. Ще детальніше про цю приблему можна подивитися за посиланням: вредное влияние асфальта. Далі виявилося, що в містах, перенасичених асфальтом, відбуваються генетичні мутації і з деревами – і тому, не чекаючи ракових захворювань у людей, асфальт стали спішно міняти на камінь, або, в крайньому випадку, бетонну плитку скрізь, де це тільки було можливо.

Comments are closed.